Український студент про вищу освіту в Китаї

Всім доброго дня! Мене звуть Філіп Комаров, сам я з міста Миколаєва, що розташований на Півдні України. Навчався в Україні, отримав рівень магістра і потім задав собі закономірне питання: а що далі? 

Мені, на мою думку як і будь-кому іншому в цьому віці, хотілося подорожувати, бачити світ. Це моя мрія, і я зрозумів, що сама вона до мене не прийде – треба щось робити. Я прийшов до висновку, що найпростіший та найдешевший варіант – це грантове навчання за кордоном. І мені пощастило отримати грант на навчання в Китаї. 

Пам’ятаю як це відбувалось. Було це в квітні. Після захисту магістерського диплома я, як і більшість моїх одногрупників, вирішив трошки побайдикувати. Отже, сиджу вдома, нікого не чипаю, жую собі крекери та передивляюся «Гру Престолів», а тут мені дзвонить давній знайомий по університету – Ростислав Рижков. Виявилося, що він почав працювати заступником директора Українсько-китайського центру Шовкового Шляху. 

Ось він мені і каже: «Пам’ятаю, ти мені про Китай розповідав, що хочеш там навчатися, культура тобі їхня подобається і дівчата цікаві». 

Я йому: «Так, але я чув, що отримати вищу освіту в Китаї не так вже й просто. Вся вона там платна і щоб вивчитися треба буде заплатити багато грошей, яких в мене, на жаль, нема».

А він і каже: «Слухай, друже, тобі сьогодні просто пощастило! Наша компанія уклала договори з деякими китайськими закладами вищої освіти. Тепер ми офіційні представники їх приймальних комісій на території України. Проте саме головне, що в рамках глобального проекту «Шовковий Шлях 21 сторіччя» ці вищі заклади виділяють гранти на вищу освіту в Китаї! Якщо цікавить – заходи до нас в офіс»  

Цей дзвоник став початком мого нового життя! 

Наступного дня я прийшов в офіс компанії Шовкового Шляху, познайомився з їх директором Олександром Рижковим, який і дав мені детальні інструкції що треба робити для того, щоб отримати грант на навчання в Китаї. 

Я взявся за справу.

Часу було замало, тому я не став витрачати його марно, і я в той же день почав збирати всі необхідні документи. Це не було дуже складно:

– Сканер закордонного паспорта
– Анкета «Application Form for International Students».
– Резюме.
– Згода на обробку персональних даних.
– Сканер диплому бакалавра та додатка з оцінками. Наскільки мені відомо, для тих, хто закінчує бакалаврат і ще не отримав диплом, можна академічну довідку з деканату, чи копію залікової книжки. Документи треба перевести на англійську мову. 
– Два листи підтримки з українського університету.
– Медична довідка для навчання за китайською формою.
– Після чого ще проходив тест на знання англійської мови на освітній платформі компанії. Платформа називається «WeStudy». Тест не дуже складний, направлений на визначення загального рівня підготовки. 

За тиждень я зібрав всі необхідні документи і мою заявку було подано на навчання в Цзилінському університеті. 

Почався період очікування. За цей час мене декілька разів запрошували на роботу, проте я собі чітко визначив, що хочу навчатися в Китаї, в провідному китайському університеті. Та і підводити людей теж не хотілося. Працювати – так працювати. Навчатися – так навчатися!

Десь в кінці червня Цзилінський університет оголосив список іноземних студентів прийнятих на грантове навчання в Китай. Все як і обіцяли в центрі Шовкового Шляху – мене прийняли!

Ростислав проконсультував мене з приводу отримання навчальної візи, допоміг правильно заповнити анкету. Жодних проблем з отриманням візи в мене не виникло. 

Потяг «Миколаїв – Київ», там в автобусі до Борисполя. Літак «Київ – Пекін». В Пекіні отримав багаж та зареєструвався на прямий рейс з Пекіну до Чанчуня, столиці провінції Цзилінь. В Чанчуні мене зустріли представники міжнародного відділу університету разом з іншими іноземними студентами. Нас привезли в кампус, поселили в гуртожитку. Був вже пізній вечір, втома після перельоту, перевантаження емоціями, тому поселившись в гуртожиток я вже не став гуляти по кампусу, а розпакував валізи, подзвонив батькам та близьким, і завалився спати.

Наступного ранку вийшов на вулицю і в мене перехопило дух. Величезна територія, красиві дерева, ставок, новітні будівлі навчальних корпусів, величезна бібліотека, стадіон, баскетбольні майданчики, навіть декілька тенісних кортів! Перше враження, ніби я потрапив в як якийсь пансіонат відпочинку, а не в університет. Жодного порівняння з тим, де навчався в Україні. Це як своє студентське місто в місті! Захвату не було кінця. 

І хочу сказати, що це відчуття не покидало мене і під час навчання. Тут все зроблено для студента, для отримання якісної вищої освіти в Китаї, щоб після закінчення занять ти мав можливість для повноцінного та цікавого дозвілля. 

Тут велика кількість іноземних студентів, і українці є, багато людей із країн СНД. Ми живемо і навчаємося в дружній та не вимушеній атмосфері, завжди допомагаємо одне одному. В мене з’явилось багато нових та цікавих друзів. 

Про китайську мову. Чи навчаєтесь ви на ній, чи англійською мовою – вчить китайську, якщо хочете отримати гарну роботу в Китаї. В українців дуже великі шанси отримати високооплачувану роботу в Китаї, коли вони знають китайську. 

І що я хочу сказати на останок: не відкладайте свої мрії на потім. Не годуйте себе ілюзіями про те, які ви унікальні, а просто ваше оточення цього не розуміє. Починайте діяти! Прямо зараз! Я не злякався і ось навчаюся в магістратурі одного з найкращих університетів в Китаї, який також входить в топові університети світу. І в мене вже є запрошення на роботу в Китаї! Чого і вам всім бажаю!